довольно много

1) доволі, досить, досталь, (полно!) годі, буде. [З нас доволі й цього. Досить уже - всі понаїдалися. Ждала, ждала, та й «годі» сказала. Сам бачитимеш, чи мало тобі цього, чи буде]. Довольно тебе, ему - буде з тебе, буде з його. [Попоїв - і буде з його (Грінч.)]. Довольно об этом - годі (доволі, буде) про це, менше про це;

2) вдосталь - см. Достаточно;

3) довольно много - багатенько, чимало, чималенько. Довольно холодно - холодненько, похолодно. Довольно долго - довгенько, подовго. Довольно большой - чималий, величенький. Довольно сильный - сильненький. Довольно грубый - грубенький. Довольно твёрдый - тверденький, и т. п.

* * *

1) задово́лено, вдово́лено; ра́до

2) (достаточно, в необходимой мере) доволі, до́сить; ( немало) чима́ло; ( полно) го́ді, бу́де

1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);

2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.

* * *

1) бага́то; бага́цько

2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно

1) чима́ло; чимале́нько; ( достаточно) до́сить, дово́лі; ( порядком) до́бре-таки, ге́ть-то; ( довольно много) ду́же бага́то, страше́нно бага́то

2) ( очень хорошо) ду́же (цілко́м) до́бре; ( весьма удовлетворительно) до́сить до́бре, непога́но

доволі, досить, удосталь, удостач, удостачу, достатн(ь)о, подостатком, (провинц.) доста, уволю. [Чого чекати? і так доволі ждали (Коцюб.). Ще нам не досить болячок від наших мук, від наших ран (Самійл.). Худоби маю подостатком. Усього у мене вдостач, ще й людям помагаю]. Совершенно достаточно, более чем достаточно - задосить. [Торік було садовини задосить. І сього задосить, щоб пізнати, що то інспектор (Свидн.)]. Этого для меня совершенно достаточно - цього мені задосить. -но пищи - досить харчи, (поэтич.) доїжно. -но сна - доліжно. [Чи доїжно, чи доліжно тобі?]. Достаточно кому - буде з кого. [Буде з мене, поки живу, і доброго слова (Шевч.)]. -но для чего - стає, вистачає на що. [Неначе вам дня не стає на ці мелодрами! (Крим.)]. Не достаточно много знать, нужно ещё… - не досить знати багато, ще треба… Ему заплатили -но - йому заплачено досить (подостатком). Этого будет -но - цього виста(р)чить.

* * *

1) до́сить, доста́тньо; ( довольно) дово́лі; ( вдоволь) удо́сталь, удоста́чу; диал. подоста́тком

2) в знач. сказ. до́сить

мало, (немного) трохи, тро[і]шки, не гурт, незгурта, обмаль чого, (скудно) скупо, тонко на що. [Розуму багато, а грошей мало (Номис). Це діялось за царя Гороха (Горошка), як було людей трохи (трошки) (Приказка). Сумна-невесела прийшла вона додому, мало чого пила, мало чого їла (Мирн.). Трошки того віку, а як його важко прожити (Коцюб.). Грошей у мене не гурт (Звин.). Скупо в мене на гроші (Кониськ.). Маємо скупо даних для зовнішього життя Коцюбинського (Єфр.)]. Иметь -ло денег - мати не гурт (незгурта, обмаль) грошей. У меня -ло денег - у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей, у мене скупо (тонко) на гроші. Очень -ло - дуже мало, (описат.) як кіт (комар) наплакав, з мишачу бідницю, з комарову ніжку. [Розуму в його як кіт наплакав (Київщ.)]. Я его очень -ло знаю - я його дуже мало знаю. Много шуму, -ло толку - багато галасу - мало діла. Так -ло - так мало, так трошки. [А я так мало, небагато благав у Бога - тільки хату (Шевч.)]. Извините, что так -ло - вибачте, що так мало (трошки). Этих денег -ло на все ваши покупки - цих грошей (за)мало (не стане) на всі ваші покупки. Слишком мало - замало, надто мало, занадто мало. [Сього було ще замало, щоб розпочати судову справу (О. Лев.)]. Ни -ло - (а)ні трохи, (а)ні тро[і]шки. [Ні трохи не помогло]. Чего -ло, то в диковинку - що новина, те дивина; чого не бачив, те в дивовижу. Похвалы его -ло трогают - за похвали (до похвал) йому байдуже. -ло ли его наказывали, но он не исправляется - хіба мало його карано, коли-ж він не кращає. Довольно -ло - см. Маловато. Не -ло - чимало, чималенько, не-помалу, багатенько. [Пани жахались козацького завзяття не-помалу (Куліш)]. Не -ло мне было хлопот с этим делом - не мало (чимало) мав я клопоту з цією справою. -ло ли что, -ло ли чего - мало чого, хіба мало чого. -ло ли что может случиться - мало чого може статися (трапитися). -ло ли что говорят о нём - хіба мало чого про (за) нього кажуть. -ло ли чего бы вам хотелось! - мало чого-б ви хотіли, ще-б (пак) чого ви зах(о)тіли (забажали)! -ло того - того мало, то не все ще, на тому не край. -ло того, что он глуп, но он ещё и зол - то не все іще, що він дурний, а він і лихий (злий). -ло того, что он хочет быть богатым, но он хочет ещё повелевать - на тому не край, що він хоче бути багатим, а він хоче ще й панувати. Да -ло того - ба, та ще, та що-то, мало сказано. [Потім довелось нам розстатися, ба й забути один одного (Грінч.). І жінки, і молодиці повибігають, та що-то: і дітвора висипле з хат (Квітка). В печері показався віск - мало сказано, вся стінка зажовтілася (Франко)]. Мало-по-малу - помалу, помалу- малу, помаленьку, змалку-помалку, поволі, поволі-волі, поволеньки, потроху, спроквола, спокволу; срв. Понемногу. [Помалу став він багатшати (М. Грінч.). Помалу-малу синя імла рідшає (Коцюб.). Змалку-помалку я навчився майструвати (Київщ.). Так помаленьку і піддався, і вірив в пана, як турчин в місяць (Свидн.). Поволі по церкві, то тут, то там, займалися вогники (Коцюб.). Спроквола добираючись, заплутав пан-отця, як павук муху (Свидн.)]. А ему и горя -ло - а йому і байдуже (а йому ні гадки) про що (за що). [Пташкам про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Мало-мальски - хоч трохи, хоч тро[і]шечки, мало-на-мало. [Хоч трохи розумна людина того не зробить (Київ)].

* * *

багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)].